Який справжній стан справ у ЖКГ?
Дуже часто можна почути, як споживачі дорікають на роботу теплопостачальних підприємств. Холодно в квартирі, немає гарячої води, зростають тарифи, – де б ви не жили, ці проблеми виникають постійно. Якщо провести опитування серед усіх міст України, мабуть, в жодному немає людей, які б були повністю задоволені тим, як працюють теплопостачальні підприємства.
Чому так? Невже в житлово-комунальному господарстві працюють одні нездари? Які не хочуть навести лад і зробити так, аби в людей постійно були тепло, гаряча вода, і за помірні гроші.
Зношеність інфраструктури, ціни на газ і борги, які вішають на теплопостачальні підприємства – гальмують будь-який розвиток ЖКГ
Щоб відповісти на питання, «хто винен, що українське житлово-комунальне господарство опинилося в такому жалюгідному стані, як зараз», потрібно звернути увагу на декілька важливих факторів.
Перше – колосальна зношеність інфраструктури на 80%. Більшість водопровідних та каналізаційних мереж експлуатується по 40-50 років. Воно ненадійне, неенергоефективне і потребує заміни. Регулярно виникають пориви, щодня ми втрачаємо тепло під час його транспортування від виробника до споживача.
Те ж саме стосується житла. Більшість будинків збудовані в 70-80-х роках, коли ніхто термінів таких як «енергоефективність», не знав. Внаслідок цього наше ЖКГ нагадує решето. Щоб обігріти українську квартиру, потрібно в півтора-два рази більше енергії, ніж для обігріву квартири в Німеччині або Данії. Бо там вкладають мільярди євро в енергоефективність – заміну мереж, утеплення будинків тощо. В Україні таких коштів, а це сотні мільярдів доларів, на жаль, немає. І черга з інвесторів, які б хотіли їх вкласти, поки не вишукалися.
Другий фактор, який потрібно враховувати, це ціна на газ. За останні 5 років вартість блакитного палива зросла у понад 8 разів. Вартість однієї гігакалорії тепла на 75% залежить від вартості газу. Змінилася ціна на газ – відповідно й змінюються тарифи. В іншому випадку теплопостачальні підприємства просто не зможуть працювати.
Третій фактор – борги. В Україні теплопостачальні підприємства, і комунальні, і приватні, хронічно в боргах. За даними «Нафтогазу» на 30 січня 2019 року, сумарна заборгованість складає близько 30,7 млрд грн. До речі, в Рівненській області ситуація набагато краща, ніж в сусідніх Хмельницькій та Житомирській областях. Наша область разом з Волинською, Тернопільською, Чернівецькою та Херсонською входить в топ-6 регіонів України з найнижчим показником заборгованості.
Але чому ці борги утворюються? Тому що держава а) невчасно перераховує теплопостачальним підприємствам компенсацію за тих споживачів, які отримали субсидію; б) частина споживачів невчасно оплачує житлово-комунальні послуги, або взагалі їх не оплачує. Нарешті, бувають ситуації, коли суттєво зростає ціна на газ, а тарифи залишаються без змін. Як минулої осені, коли ціни на газ були переглянуті з 1 листопада, а нові тарифи почали діяти лише з 1 січня.
Відтак два місяці наше теплопостачальне підприємство дотувало споживачів. Ми власним коштом компенсували різницю між новими цінами на газ та старими тарифами. А це мільйони і мільйони гривень, які перетворилися на нові борги «Рівнетеплоенерго».
Як витягти ЖКГ з «ями»
За цих умов немає жодних інших варіантів, крім як заміщення газу відновлюваними джерелами енергії та енергомодернізації усіх мереж і багатоквартирних будинків. Частковий перехід на тверде паливо (біомасу) зменшить залежність від цін на газ. Енергомодернізація – збереже тепло в квартирах і зменшить витрати енергоресурсів.
Це шлях, яким давно йдуть всі європейські країни. В багатьох з них частка біомаси у виробництві тепла для населення у великих містах сягає 40%. Це одна з причин, чому ЄС з великим задоволенням імпортує наше біопаливо – бо воно якісне, недороге і його багато. Потенціал заміщення газу складає 7 млрд кубометрів щороку. Тобто, щонайменше третину блакитного палива ми могли б зекономити, якби розумно використовували те, що дає нам природа.
В Україні потроху це починають розуміти.
З останніх новин – Житомир за два роки планує перевести міську систему теплопостачання на альтернативне паливо. В Івано-Франківську будують біо-ТЕЦ, яка допоможе перевести 25% споживачів міста на тепло з відновлюваних джерел. В Кам’янці-Подільскому в минулому році почала працювати біо-теплоелектростанція потужністю 45 МВт. Унікальний об’єкт виробляє тепло з вітчизняного біопалива: соломи, відходів кукурудзи і соняшника, тріски деревини. І допомагає місту економити понад 15 млн кубометрів газу щороку. І таких прикладів з кожним роком все більше і більше.
Що робить команда «Рівнетеплоенерго»
З самого початку, як на підприємство прийшов новий власник, а це сталося три місяці тому, була оприлюднена програма розвитку «Рівнетеплоенерго». Вона складається з двох компонентів. Перший – модернізація газових котелень. Другий напрямок – часткове заміщення газу за допомогою відновлюваних джерел енергії і на основі найкращого європейського досвіду.
Додатково будуть встановлені 30 котлів на біомасі, відповідно частина котелень стануть комбінованими – 60-70% тепла вироблятиметься за допомогою газу, а 30-40% – за допомогою пелет, брикетів та інших видів біомаси. Крім того, ми побудуємо теплоелектростанцію на біомасі. Загальний об’єм інвестицій складе близько 50 млн євро.
За ці три місяці, попри складний початок нового опалювального сезону, в який ми увійшли з новими цінами на газ, вже вдалося розпочати процес модернізації – на одній котельні встановлено твердопаливний котел, ще на одній триває процес монтажу і вже в лютому об’єкт почне працювати. Врахуйте, що термін виготовлення котла на біопаливі складає щонайменше три місяці.
Ми достойно проходимо опалювальний сезон. Попри те, що 22 українських міста – Кривій Ріг, Сміла та інші, ще наприкінці листопада були без тепла, мешканці Рівного не відчули жодних проблем. В квартирах було тепло, на всі позаштатні ситуації ми реагуємо вчасно і вирішуємо в стислі терміни.
Звісно, можна вимагати більшого, але озирнімося навколо і подивимося, в яких умовах живе країна – війна, економічна стагнація, відтік людей за кордон.
Проте, ми віримо, що у Рівному можна модернізувати систему теплопостачання і зробити її на рівні з європейськими країнами. І багато робимо для того, щоб це відбулося вже в найближчі роки.