Намір міського теплопостачального підприємства змінити тарифи з початку цього року не обговорював, мабуть, лише лінивий. Було висловлено стільки суперечливих думок, що годі було й збагнути, де в цьому в цьому нагромадженні суперечностей істина. Аби її віднайти, редакція «7 днів» звернулася до директора ТОВ «Рівнетеплоенерго» Степана КОРОПЕЦЬКОГО.

– Степане Мафтейовичу, наскільки обґрунтованим є намір зміни тарифів на теплопостачання, що так збурив рівненську громаду?

– Згідно з чинним законодавством ТОВ «Рівнетеплоенерго» 4 січня цього року оприлюднило інформацію про намір змінити тарифи. Ми свідомо обрали максимальний термін для обговорення – 20 календарних днів (законодавством передбачено від 14 до 20), щоб кожен охочий мав достатньо часу для ретельного вивчення наших розрахунків, підготовки і надання обґрунтованих зауважень та пропозицій.

Розрахунок показав, що на кінець грудня 2015 року тарифи для населення на теплову енергію, щоб досягти економічно обґрунтованого рівня, мали б зрости на 11,7 відсотка. Однак після затвердження змін до Податкового кодексу України та Державного бюджету України на 2016 рік ситуація змінилася. Із 1 січня зменшився розмір єдиного соціального внеску, змінилися ставки податків тощо. З початку року зросла і вартість інших складових тарифу, зокрема енергоносіїв, які споживає Рівнетеплоенерго. Тому питання перегляду тарифів у тому розмірі, що оприлюднений, нині знімається. Отож підстав для паніки немає.

– Все-таки скажіть прямо: тарифи зростуть чи ні? 

– По-перше, у нашій державі встановлення економічно обґрунтованих тарифів, як правило, відбувається із запізненням. По-друге, якими б не були наші розрахунки планових витрат на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та, відповідно, на послугу з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води, останнє слово буде за Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), яка скрупульозно й неодноразово їх перевірить і визначить розмір.

Сьогодні питання перегляду тарифів актуальне практично для всіх теплопостачальних підприємств України. Днями на сайті НКРЕКП розміщено проект постанови від 21 січня цього року про встановлення тарифів ПАТ «Київенерго» для потреб населення на 8,5% вищих, ніж діючі. І це не дивно, адже за 2015 рік зросли ціни, зокрема на електроенергію – на 20%, на водопостачання – на 6,1%, інфляція становить 43%, що не могло не вплинути на складові тарифу та його окупність.

Втім, хочу заспокоїти рівнян, що питання перегляду тарифів ТОВ «Рівнетеплоенерго» нині активно врегульовується на всіх рівнях, щоб зменшити навантаження на гаманці наших споживачів. Запевняю: ми докладемо всіх зусиль, аби до кінця цього опалювального сезону рівняни сплачували за наші послуги за діючими тарифами. Як складеться ситуація надалі – чи зростатимуть ціни на складові тарифу – сьогодні спрогнозувати складно. Поживемо – побачимо.

– Кажуть, що у свої тарифи Рівнетеплоенерго заклало надприбутки. Про який прибуток і яку рентабельність ідеться?

– Відповідь проста – нуль відсотків. Ніяких прибутків і рентабельності в розрахованих тарифах немає. Ми працюємо без прибутку і без рентабельності.

– А чи справді чинні тарифи ТОВ «Рівнетеплоенерго» одні з найвищих в Україні?

– Не покривлю душею: хотілося б, аби вартість тепла у нашому місті була нижчою. Однак НКРЕКП неодночасно і, як правило, із запізненням переглядає тарифи, отож рівень окупності діючих цін за послуги, що надаються теплопостачальними підприємствами України, становить орієнтовно від 80% до 95%. Тому не всі підприємства перебувають в однакових умовах господарювання. Це можна помітити навіть по різниці в тарифах.

Головне, що впливає на розмір тарифу, окрім ціни на природний газ, – це раціональне використання наявного обладнання і дотримання затвердженої схеми теплопостачання міста Рівного. Якщо проаналізувати ситуацію на нашому підприємстві, то тільки 40% обладнання використовується для виробництва теплової енергії, а це не може не вплинути на собівартість тепла.

– Чим це зумовлено?

– Ще 28 квітня 2009 року сесія Рівнеради прийняла рішення № 2386 «Про затвердження генеральної схеми теплопостачання міста Рівне». Вона погоджена Міністерством з питань ЖКГ та занесена до Реєстру схем теплопостачання населених пунктів України. Є протокол, розроблений з метою оптимізації та стабілізації надання послуг з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання мешканцям Рівного.

Однак в останні роки цей документ часто порушується. Порушення відбуваються і під час опалювального сезону, що взагалі розбалансовує роботу об’єкта теплопостачання і може призвести до аварійних ситуацій. Не кажу вже про втрату доцільності комплексу робіт, виконаних на цьому об’єкті під час підготовки до опалюваного сезону, і кошти, витрачені на їх фінансування.

Для прикладу: котельня на Дворецькій, 108д працює на 19% потужності, котельня на Чорновола, 74 – на 24%, на Мірющенка, 41 – на 15%. Розумієте, використовувати котельню на п’яту-шосту частину її потужності – це все одно, що фурою везти один телевізор. Від цих котелень відключаються бюджетні організації, хоча в основному ці котельні проектувалися і будувалися саме під ці об’єкти, а залишається здебільшого населення. І ця обставина, безумовно, впливає на розмір тарифу для населення.

Тому якщо вже виникає необхідність відключення, то хотілося б, аби цьому передували зміни в схемі теплопостачання міста.

– Як позначається на сумах оплати за тепло встановлення в будинках лічильників?

– За даними аналізу, проведеного в цьому опалювальному сезоні, споживачі житлових будинків, обладнаних приладами обліку тепла, сплачували за тепло по-різному. Середній розмір сплати за теплову енергію за цей період становить 9,24 гривні за квадратний метр (при діючому 18,23 гривні). Хоча в різних будинках це число коливається від 6,5 до 15,5 гривні.

Влаштування лічильника спонукає мешканців більш вдумливо і раціонально споживати теплоносії. Люди починають міняти вікна, вхідні двері, утеплюють зовнішні стіни будинку, підвал, дах, навіть вхідні двері в таких будинках уже не побачиш відчиненими, як раніше.

Арифметика тут проста. Чим менша потреба споживачів у обсягах теплоносія, тим менше його вироблятиме котельня, а відтак споживається менше природного газу. Цифри говорять самі за себе: в опалювальному сезоні 2009-10 року ТОВ “Рівнетеплоенерго” спожито 114 мільйонів кубічних метрів природного газу для виробництва теплової енергії, а в опалювальному сезоні 2014-15 року – 71 мільйон кубів (на 37% менше).

Наше підприємство виробляє стільки теплової енергії, скільки її необхідно споживачам. Тому економія перш за все залежить від потреб споживачів. Я переконаний, що можна споживати послуги та працювати ощадливо, і треба це робити, враховуючи складну ситуацію в нашій державі, зокрема з природним газом.

– Чи впливає на якість теплопостачання бажання споживачів зекономити?

– До нас надходить чимало звернень щодо неналежного теплопостачання. Як правило, звертаються мешканці будинків, у яких влаштовані лічильники обліку тепла без автоматичного регулювання подачі теплоносія. Часто трапляється, що відповідальні особи на власний розсуд запірною арматурою (яка не є засобом регулювання!!!) зменшують подачу теплоносія на будинок. До таких дій людей спонукає бажання заощадити. Наші працівники просто дивуються, як можна прикрутити подачу теплоносія у два, а інколи три рази менше від розрахункової витрати, передбаченої проектом, і сподіватися, що в будинку буде тепло.

Фахово заявляю і хочу, щоб споживачі усвідомили: без необхідної кількості теплоносія не буде стільки тепла, щоб забезпечити його по всьому будинку рівномірно. Спрацьовують закони фізики: теплоносій розподіляється по будинку з найменшим опором, тобто йде в найближчі стояки і під’їзди. Тому ми часто спостерігаємо ситуацію, що мешканці одного будинку мають різну температуру у своїх квартирах: комусь тепла достатньо, а хтось мерзне. А тариф на тепло для всіх мешканців будинку однаковий.

Щоб допомогти споживачам, ми виходимо на об’єкт, на вузлі обліку теплової енергії фіксуємо розрахункову витрату теплоносія на житловий будинок, передбачену проектом, і повторно комісійно опломбовуємо запірну арматуру. Відповідальним особам роз’яснюємо небезпеки самовільного втручання в роботу лічильника тепла.

– Розкажіть, що це за нова методика перерахунку розміру оплати за тепло залежно від погодних умов? Чи проводить Рівнетеплоенерго такі перерахунки і на яку суму?

– 19 грудня 2015 року набрала чинності постанова Кабміну «Про запровадження перерахунку вартості послуги з централізованого опалення залежно від температури зовнішнього повітря». На її виконання торік у грудні наше підприємство провело перерахунки вартості послуги для тих абонентів, які проживають у будинках без будинкових і квартирних приладів обліку. Ми скоригували 20 689 особових рахунків на загальну суму 1 539 114,44 гривні. За період з 19.12.2015 по 31.12.2015 розрахунковий тариф для таких споживачів було зменшено до 13,9142 гривні за квадратний метр (при діючому 18,23 гривні). Загалом споживачі сплатили на 4,3158 гривні менше. Економія, на кожному метрі опалювальної площі сягнула 23,7%.

– Скільки ж фактично сплачують рівняни за спожиті послуги?

– Аналіз обсягу спожитих населенням Рівного у грудні 2015 року послуг та розміру проведених нарахувань свідчить:

– абоненти, які не мають будинкових і квартирних приладів обліку, сплатили за кожен квадратний метр опалювальної площі наступним чином: за період з 19.12.2015 по 31.12.2015 розрахунковий тариф для таких споживачів склав 13,9142 грн./кв.м; розрахунковий тариф за весь грудень місяць з 01.12.2015 по 31.12.2015 склав 16,42 грн./кв.м. (на 10% менше від чинного тарифу 18,23 грн./кв.м);

– абоненти, які проживають у будинках, обладнаних приладами обліку, сплачували від 6,5 до 15,5 гривні, середній тариф становить 9,24 гривні при діючому 18,23 гривні за квадратний метр. Самі судіть, чи є підстава звинувачувати нас щодо надвисоких тарифів.

– Теплопостачальні підприємства нерідко звинувачують у тому, що вони не проводять перерахунки за неякісно надані послуги. А як насправді?

– Упродовж останніх шести років кожного опалювального сезону ми успішно проводимо перерахунки за неякісно надані чи надані не в повному обсязі послуги. У листопаді минулого року підтверджено факти неналежного теплопостачання та проведено перерахунки 1654 абонентам на загальну суму 99 244,60 гривні, у грудні – 1169 абонентам на загальну суму 25 795,86 гривні.

– Степане Мафтейовичу, почувши ваші аргументи та вникнувши в розрахунки, можна дійти простого висновку: не такі високі тарифи, як низькі зарплати, щоб їх подужати…

– Хочеться, щоб у нашій рідній Україні настали такі часи, коли питання перегляду тарифів вирішуватиметься безболісно, без штучного галасу і виключно економічними, а не політичними чи популістськими чинниками. Сподіваюся, що врешті-решт буде вдосконалена нормативно-правова база у сфері теплопостачання, що на державному рівні буде передбачено механізм відшкодування різниці в тарифах для всіх категорій споживачів або своєчасне доведення їх до економічно обґрунтованого рівня. Надіюсь, що дочекаємося, коли механізм надання пільг і субсидій діятиме бездоганно, коли інформування споживачів засобами масової інформації буде об’єктивним і неупередженим, без створення невиправданої додаткової соціальної напруги. Саме тоді, я переконаний, наші взаємини зі споживачами будуть якісно іншими.