Масштаби подорожчання: опалення – більш як наполовину, гаряча вода – майже втричі

koropetsky_smНастільки дорожче доведеться платити мешканцям нашого міста за ці необхідні людям послуги. Такою непопулярною мірою національному регуляторові тарифів довелося відповісти на подорожчання, а згодом і повне припинення постачання російського газу та настійні вимоги Євросоюзу і Міжнародного валютного фонду щодо приведення тарифів до економічної відповідності.

Сьогоднішнє інтерв’ю нашого кореспондента зі Степаном КОРОПЕЦЬКИМ, директором товариства «Рівнетеплоенерго», мало не надто приємний привід. Буквально цими днями енергетики повідомили про те, що згідно з постановою, яку прийняли у червні на засіданні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, уже з 1 липня 2014 року встановлено нові тарифи з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води для потреб населення.

Тарифи викликали у споживачів практично шок. Не просто подорожчання: за підігрів води платити доведеться втричі більше, а за опалення – удвічі. Чому так різко? Адже вартість газу так сильно не зросла.

– Тепло, до речі, подорожчало не вдвічі, а трохи більше, ніж наполовину, на 60 відсотків. Було 6,77 грн, а стало 10,83 у розрахунку на квадратний метр оселі. З гарячим водопостачанням також не так усе страшно: тариф цей – на гарячу воду, а не лише на її підігрів. Тобто на повну послугу з гарячого водопостачання, до складу якої, до речі, входить і повірка лічильників. Ціна холодної води, яку нам надає водоканал, наразі піднялася більше, ніж у два рази. Можливо, цифри будуть уточнені, бо постанову Мінюст поки що не опублікував. Та ми вважаємо, що люди мають право знати, що їх чекає найближчим часом.

Зробити так, щоб усі витрати на послуги з постачання води і тепла покривалися тарифами – вимога Міжнародного валютного фонду, аби світові фінансисти надали кредит Україні. Чи новий тариф до кінця економічно обґрунтований, покаже час. Бо для населення – це подорожчання. А для теплопостачальних організацій це не підвищення ціни, а лише приведення тарифів у відповідність до наших витрат. Досі різницю між собівартістю наших послуг і тарифами на них повинен був компенсувати держбюджет. Насправді зараз він винен нам за останній квартал 2012 року, весь 2013-й і за півріччя 2014-го. А звідси й той великий борг, який ми маємо перед НАК «Нафтогаз».

– Ви не боїтеся, що люди, які й досі ледь витримували великі цінові навантаження, пов’язані з несвідповідністю комунальних платежів і зарплат, впадуть у відчай і перестануть платити?

– Це буде дійсно відчутне подорожчання для споживачів, у першу чергу – для населення. Хотілося б, аби цей крок наш уряд розглянув у пакеті з підняттям соціальних стандартів. Бо, дійсно, цього навантаження наш найбідніший споживач не витримає. Сподіваюся, що іще до початку опалювального сезону питання буде врегульовано. Одначе аж до листопада, до дня, коли прийдуть платіжки, споживачі практично не відчують збільшення ціни. Прем’єр-міністр запевнив українців, що уряд компенсує подорожчання субсидіями. Моя позиція така: підхід до надання субсидій повинен бути інший, спрощений. Людина мала би принести довідку про зарплату, все інше повинно відбуватися автоматично. Так буде справедливо, й кожен зможе скористатися субсидією, не боячись бюрократичних процедур з її оформленням.

– А скільки конкретно вам вин­ні сьогодні споживачі?

– Борги – великі, космічна сума – 55,5 мільйона гривень. Із них борг населення – аж 47 мільйонів. Якби отримати ці кошти, ми б змогли не тільки практично повністю розрахуватися за газ, а й ретельніше підготуватися до опалювального сезону. Адже якість підготовки напряму впливає на тарифи.

– Як Рівне виглядає на фоні інших областей? Бо, кажуть, у сусідів тарифи скромніші. Чи це лише злі язики?

– У когось і дешевше, а є й дорожче. Окрім ціни на газ, на вартість тепла впливає дуже багато факторів. Яке обладнання, в якому воно стані, які мережі за протяжністю, за втратами тепла. У нас є котельні, потужність яких удвічі перевищує навантаження. Будували їх колись на перспективу. У Рівному є можливість оптимізувати мережу і зменшити витрати на теплопостачання. Ми вже проводимо енергоаудит. У наступний міжопалювальний сезон плануємо до максимуму завантажити декілька котелень, а деякі натомість виключити. Адже чим більшим буде навантаження на одну котельню, тим оптимальніші затрати на виробництво тепла і тим менший тариф.

– У нових тарифах з’явилася плата за рушникосушильники. Це з нас тепер «знімають» додаткові гроші?

– Ні, навпаки. Це – ще одне уточнення кількості спожитого тепла й більш справедливий розподіл оплати за нього. У частині будинків рушникосушильники є, в частині їх нема. Гаряча вода йде через них, отже, вони відбирають тепло. Раніше ця різниця ніде не враховувалася, тепер же нацкомісія наполягла, що кожен має заплатити за своє. Хоча різниця невелика – у межах двох гривень з кубічного метра гарячої води.

– Кажуть, що населенню вистачає газу українського видобутку. А як для теплової енергетики?

– Шкода, але ситуація, коли вартість газу для населення штучно занизили порівняно з промисловістю, погано вплинула на розвиток системи центрального теплопостачання. Хоча тариф на побутовий газ у травні теж значно виріс, та відпускають його населенню все одно дешевше, ніж нам, теплопостачальним підприємствам. В усьому світі централізоване тепло економічно вигідне, а в нас у нових будинках уже скрізь «автономки».

Наразі ми отримуємо газ за різними цінами: населення – по 1309 гривень за тисячу кубометрів, а промисловість – по 6208. Колись ціна повинна вирівнятися, й усе стане з голови на ноги. Як скоро це буде? Можливо, через кілька місяців. Бо нам обіцяють, що доведеться зимувати вже без російського газу. Якщо введуть єдину ціну, то й промисловості буде невигідно відключатися від центрального опалення, адже коефіцієнт корисної дії більших котлів – вищий. Тому й люди у своїх оселях не захочуть користуватися маленькими неекономними котлами.

– Існують різні думки про лічильники тепла на будинки: одні кажуть, що вони – вигідні споживачам, інші – що підприємствам теплоенергетики. Можливо, це так і є, якщо ви допомагаєте встановити ці лічильники громадам багатоквартирних будинків.

– Лічильник – то не засіб економії. Це прилад для вимірювання фактично використаної теплової енергії. Рано чи пізно вони мають бути встановлені скрізь.

Хіба ви можете прийти до магазину і заплатити за ковбасу чи цукор «на око» – без ваги? Теплова енергія – це такий самий товар, як ковбаса, і вона повин­на обліковуватися. Та коли вже є фактичний облік, споживач, звичайно, задумається, як її правильно використовувати. У комплексі з лічильником він тоді захоче встановити регулятор, який подаватиме тепло на житловий будинок відповідно до температури надворі. Якщо так зроблять усюди, ми в котельнях будемо бачити, скільки потрібно тепла, й відрегулюємо на виході кількість енергії, яка використовується в цей конкретний момент. Звичайно, її тоді буде витрачатися менше, ніж тепер, коли шістдесят п’ять відсотків населення споживає тепло без лічильника. Тому не можна казати, що наявність у будинках лічильників – це гірше чи краще для нас.

Газ – дорогий, отже, облік споживання теплової енергії – необхідна вимога часу. На останній селекторній нараді, яку проводив Кабінет Міністрів, ставилось завдання до нового опалювального сезону обладнати в місті лічильниками не менше 40 відсотків житлових будинків. У Рівному зараз відбувається їх масове встановлення. Шкода, що досі не запрацювала державна програма запровадження в житловому секторі приладів обліку спожитого тепла, тому споживачі встановлюють лічильники власним коштом. Та я упевнений, що до опалювального сезону місто завдання виконає.

– Чи шукаєте ви альтернативу? І чи можливо в рівненських котельнях застосувати інші види палива, крім газу?

– «Рівнетеплоенерго» експлуатує лише одну котельню, яка працює не на газі. На вулиці Курчатова, 54а триває експеримент. Там встановили твердопаливний котел, який працює на відходах деревини та забезпечує теплопостачання і подачу гарячої води до дев’яти будинків у цьому районі. Буквально днями польська делегація з міста Любліна з великим інтересом оглядала цей котел і дивувалась, як нам таке вдалося налагодити. До того ж тут усе українське: і котел, і паливо, і тим більше – сировина.

Альтернативна енергетика, безперечно, – добра справа. Та це неблизька перспектива, а в рівненських оселях має бути тепло завжди. Аби не витрачати зайвий газ, потрібно бути всім ощадливими, навчитися хоча б не гріти небо за власні й дуже немалі гроші. Тоді, побачите, все в нас налагодиться.

Спілкувався
Сергій СНІСАРЕНКО

Нові та діючі тарифи на послуги з централізованого опалення і подачу гарячої води для населення

Опалення
за будинковими лічильниками без будинкових лічильників
діючий з 1.07.2014 діючий з 1.07.2014
282, 05 грн/Гкал (із ПДВ) 453,56 грн/Гкал (із ПДВ) 6,77 гривень за 1 кв. м протягом опалювального періоду (із ПДВ) 10,83 грн за 1 кв. м за місяць протягом опалювального періоду (із ПДВ)
Гаряча вода
за лічильником без лічильника
діючий (вартість водопостачання не включена) з 1.07.2014 (включаючи вартість водопостачання): діючий (вартість водопостачання не включена) з 1.07.2014 (включаючи вартість водопостачання)
11,85 грн за 1 куб. м (із ПДВ).Вартість водопостачання оплачувалася окремо 31,56 грн за 1 куб. м (із ПДВ) – за умови підключення рушникосушильників до систем гарячого водопостачання 37,92 грн за
1 мешканця (із ПДВ).Вартість водопостачання оплачувалася окремо
96,65 грн за 1 мешканця (із ПДВ) – за умови підключення рушникосушильників до систем гарячого водопостачання
29,47 грн за 1 куб. м (із ПДВ) – за відсутності рушникосушильників 90,25 грн за 1 мешканця (із ПДВ) – за відсутності рушникосушильників
джерело: Газета 7 Днів