Звернення учасників Міжнародного конгресу «Інституційні та технічні аспекти реформування житлово-комунального господарства»

№123 від 17 листопада 2015 року

Президенту України
Порошенку П.О.
Голові Верховної Ради
Гройсману В.Б.
Прем’єр-міністру України
Яценюку А.П.

 Звернення

учасників Міжнародного конгресу «Інституційні та технічні аспекти реформування житлово-комунального господарства»

Від імені керівників теплопостачальних підприємств України, які приймали участь у Міжнародному конгресі «Інституційні та технічні аспекти реформування житлово- комунального господарства» та нараді-семінарі «Перспективи та ризики опалювального сезону 2015/2016 р.р.» 11.11.2015 року, Міжгалузева асоціація «Укртеплокомуненерго» (далі – Асоціація) звертається до Вас з проханням щодо вирішення нагальних проблемних питань для забезпечення стабілізації фінансово-економічного стану підприємств теплокомуненерго (далі – підприємства ТКЕ) та сталого проходження опалювального сезону 2015/2016 p.p.

Безсистемне реформування галузі, яке відбувається впродовж останніх років, замість покращення фінансово-економічного та технічного стану підприємств ТКЕ призвело до того, що підприємства, які надають комунальні послуги, на початку опалювального сезону 2015/2016 p.p. опинилися на межі банкрутства, зважаючи на наступне.

  1. Законом України від 10.04.2014 № 1198 запроваджено поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що вносяться споживачами як плата за теплову енергію, для виробництва якої повністю або частково використовується природний газ та постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 № 217 затверджений Порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу. Вказана постанова суперечить статті 42 Конституції України, а також статтям 12, 19, 44 Господарського кодексу України.

Затверджений зазначеною постановою алгоритм розрахунку нормативів поставив під загрозу стабільне проходження опалювального сезону 2014/2015 p.p., оскільки призвів до 100% вилучення коштів підприємств ТКЕ на користь гарантованого постачальника газу та позбавив теплопостачальні підприємства коштів для ведення повноцінної господарської діяльності, зокрема, для виплати заробітної плати працівникам, проведення ремонтних та аварійно-відновлювальних робіт, сплати спожитої електроенергії, податків тощо.

Джерелами коштів для оплати спожитого теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями природного газу є кошти, що надходять як плата за теплову енергію від споживачів та компенсація різниці в тарифах з державного бюджету. Асоціація неодноразово наголошувала на тому, що намагання вирішити проблему заборгованості за природний газ шляхом примусового вилучення коштів у теплопостачальних організацій без вирішення проблем погашення заборгованостей за спожиту теплову енергію і з компенсації різниці в тарифах призведе до фінансового краху підприємств ТКЕ.

Ситуацію було частково врегульовано тільки терміновим прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 № 116, якою були внесені зміни в порядок розрахунку нормативів розподілу коштів із спецрахунків і дозволило підприємствам ТКЕ закінчити опалювальний сезон 2014/2015 p.p.

На сьогодні оприлюднений на сайті Міністерства енергетики та вугільної промисловості проект змін в постанову Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 № 217 пропонує повернути механізм розрахунку нормативів, який призведе до повторення катастрофічної ситуації що виникла в опалювальний сезон 2014/2015 p.p. Очевидним є те, що профільне міністерство всупереч статтей 12, 19, 44 Господарського кодексу України опікується інтересами одного суб’єкта господарювання (НАК «Нафтогаз України») на шкоду підприємств ТКЕ, які теж є повноправними суб’єктами господарювання.

Дискримінація і утиск галузі теплопостачання зі сторони влади та газового лобі в частині застосування рахунків із спеціальним режимом використання може призвести до припинення функціонування галузі, яка пропонує державі значне скорочення споживання газу за рахунок заходів енергозбереження та використання нетрадиційних видів палива та технологій.

Крім того, Законом України № 1198 внесені зміни в інші законодавчі акти, зокрема в Закон України «Про житлово-комунальні послуги» в частині визначення теплопостачальної організації виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води (далі – послуги з ЦО та ГВП), що привело до значних невиправданих змін в стосунках між постачальником теплової енергії та її споживачами.

Частиною другою Прикінцевих положень Закону № 1198 передбачено, що Кабінет Міністрів України протягом трьох місяців з дня набуття чинності цим Законом має прийняти нормативно-правові акти, які необхідні для його реалізації.

Але й до теперішнього часу нормативно-правову базу, якою регулюються питання надання послуг з ЦО та ГВП, не приведено у відповідність до Закону. Зокрема не внесено відповідних змін до типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630. Кабінет Міністрів України не виконує Закони України, ініціатором яких він є, а всебічно відстоює інтереси та опікується тільки газовим монополістом посилаючись на підписані Меморандуми з МВФ.

  1. Законом України від 14.05.2015 №423-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» встановлені додаткові важелі впливу постачальника природного газу на підприємства ТКЕ. Передбачене зазначеним Законом списання штрафних і фінансових санкцій та реструктуризація заборгованості підприємств ТКЕ за природний газ, що виникла впродовж 2014 року, так і не відбулося, оскільки Кабінетом Міністрів України не був затверджений типовий договір реструктуризації заборгованості, який відповідно до прикінцевих положень Закону мав бути затверджений до 06.09.2015. При цьому запропонована в серпні 2015 Міненерговугілля редакція такого договору значно звужувала норми Закону, враховуючи виключно інтереси НАК «Нафтогаз України» і порушуючи права підприємств ТКЕ.

У зв’язку зі зволіканням Уряду щодо затвердження типового договору з 01.01.2015 реструктуризація заборгованості взагалі стала неможливою, оскільки «запрацював» новий Закон України «Про ринок природного газу». Таким чином, незважаючи на те, що значна кількість підприємств ТКЕ повністю виконало всі умови для реструктуризації зазначеної заборгованості, підприємства ТКЕ знов позбавлені можливості її погашення.

Зважаючи на незбалансованість термінів оплати за використаний природний газ з термінами оплати за спожиту теплову енергію, падіння рівня розрахунків за спожиту теплову енергію у зв’язку з значним підвищенням тарифів, відсутність у підприємств ТКЕ важелів впливу на неплатників заборгованість за спожитий природний газ продовжує зростати. НАК

«Нафтогаз України» проводить нарахування всіх можливих санкцій на таку заборгованість, зокрема, і на суми заборгованості держави із відшкодування підприємствам різниці в тарифах, а державна виконавча служба в обов’язковому порядку нараховує 10% виконавчого збору на цю заборгованість та ще й на штрафні санкції на неї.
11.11.2015 Верховна Рада України не проголосувала за законопроект № 2706 рекомендований для прийняти профільним комітетом Верховної Ради, який передбачає введення мораторію на нарахування зазначених штрафів та фінансових санкцій. Практика дискримінаційного відношення до підприємств ТКЕ продовжується.

  1. З 01.07.2014 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 № 81 тарифи на теплову енергію підприємствам ТКЕ було підвищено та задекларовано, що збільшені тарифи є економічно обгрунтованими.

Незважаючи на значне збільшення, затверджені тарифи вже на момент їх встановлення не враховували повну собівартість теплової енергії, а саме НКРКП при розрахунку тарифу не враховано: фактичні втрати теплової енергії при транспортуванні; фактичні витрати на заробітну плату та ремонти, реальну амортизацію основних засобів; фактичну вартість електричної енергії для технологічних потреб; індекс інфляції тощо.

Станом на 01.01.2015 середній рівень відшкодування встановленими тарифами на послуги теплопостачання для населення їх фактичної собівартості по базових підприємствах країни становив в середньому за даними Мінрегіону 85,3% (на деяких підприємствах – біля 70%).

Незважаючи на те, що за даними Мінфіну рівень інфляції у 2014 року склав 24,9%, а прогнозний рівень інфляції у 2015 році складає 26%, при перегляді тарифів у 2015 році скориговано лише паливну складову тарифу та витрати на електроенергію, всі інші витрати не були скориговані і на сьогоднішній день є недофінансованими.

Поряд з цим 16.07.2015 прийнято Закон України № 626, яким передбачено скасування з 01.01.2016 компенсації різниці в тарифах на теплову енергію. Відповідно до прикінцевих положень Закону Кабінету Міністрів України до 01.09.2015 необхідно було внести зміни до порядку формування тарифів в частині компенсації регуляторних розривів. Однак, досі зміни не внесено, проект ще навіть не був опублікований.

  1. Останнім часом фінансовий стан підприємств ТКЕ підриває також податкове законодавство.

Так, починаючи з 2015 року, було запроваджено систему електронного адміністрування податку на додану вартість. З однієї сторони законодавець зобов’язав платників ПДВ здійснювати реєстрацію всіх податкових накладних (ПН) та розрахунків коригувань (РК) до них в системі електронного адміністрування ПДВ, з іншої сторони – обмежив таку можливість, запровадивши «ліміт» суми ПДВ, в межах якої можлива реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

За період роботи системи електронного адміністрування (СЕА) ПДВ у підприємств ТКЕ, як і в інших суб’єктів господарювання, виникло безліч проблем, що призводять до погіршення їх фінансового становища.

По-перше: підприємства ТКЕ виробляють теплову енергію та надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води фізичним особам, юридичним особам та бюджетним організаціям. Податковий кредит згідно п. 187.10 ПКУ визначається за касовим методом, за яким відповідно п. 14.1.266 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань є дата зарахування (отримання) коштів на рахунок платника податку або дата отримання інших видів компенсації вартості наданих послуг. Датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з рахунку платника податку або дата надання інших компенсацій вартості наданих послуг.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складання податкової накладної, а для платників податку, що застосовують касовий метод, – не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунку платника податку. В умовах нарощування заборгованості споживачів за житлово-комунальні послуги підприємства ТКЕ фактично позбавлені можливості формувати власний податковий кредит ПДВ через брак фінансових ресурсів.

По-друге: підприємства ТКЕ зіштовхнулись з рядом практичних проблем в умовах СЕА ПДВ, а саме:

  • штучним втручанням у формування відомостей в СЕА ПДВ, випадками шахрайства з, сертифікатами ключів електронного цифрового підпису. А це сприяє існуванню «податкових» ям і після впровадження СЕА ПДВ в повноцінному режимі роботи;
  • ручним блокуванням (відмовою, затримкою) реєстрації податкових накладних;
  • невключенням у формулу ПДВ по накладних, зареєстрованих із запізненням;
  • несвоєчасним списанням коштів з ПДВ-рахунку до бюджету;
  • безпідставною затримкою у відшкодуванні документально підтверджених сум бюджетного відшкодування ПДВ з одночасним зменшенням «ліміту» по формулі ПДВ в момент декларування бюджетного відшкодування призводить до безпідставного депонування коштів платника податків, який заявив законне бюджетне відшкодування, але не отримав його з тих чи інших причин;
  • неправомірною відмовою в поверненні з бюджету сум надміру сплачених податків за ст. 43 ПКУ;
  • неможливістю реєстрації розрахунків коригувань до податкових накладних, що складалися, на платників ПДВ, якщо підстава для коригування ПДВ відповідно до ст. 192 ПКУ сталася після анулювання реєстрації платником ПДВ такого покупця;
  • не передбачено відповідальність приватних компаній, що постачають програмні продукти для реєстрації податкових накладних в ЄРПН, та відповідальність фіскальних органів за допущення методологічних і технічних помилок у разі порушення платниками термінів реєстрації ПН внаслідок недоступності сервісу або збою системи тощо;
  • практичною неможливістю коригування «ліміту» по формулі у зв’язку із збільшенням/зменшенням сум від’ємного значення з ПДВ за періоди до 01.02.2015 шляхом подання уточнюючих розрахунків;
  • неправомірним застосуванням штрафних санкцій відповідно до ст.120.11 ПКУ до покупця за несвоєчасну реєстрацію РК в ЄРПН з причин, незалежних від покупця.
  1. З 01.09.2015 року набрали чинності зміни до Закону України «Про судовий збір» щодо збільшення сплати судового збору при зверненні в суди юридичними особами майже в 5 разів.

На сьогоднішній день, коли у зв’язку з підвищенням тарифів різко погіршилася платоспроможність населення і дебіторська заборгованість зростає з кожним місяцем, основним засобом стягнення заборгованості з населення – є звернення до суду. Однак, сплачувати судовий збір на рівні чинної ставки судового збору в розмірі 609 грн. за кожну заяву в наказному провадженні та 1218 грн. за кожний позов — підприємства не мають фінансової можливості.

Обмеження можливості звернення до суду про примусове стягнення заборгованості призведе до подальшого погіршення фінансово-економічного стану підприємств ТКЕ.

  1. В той же час, залишаються поза увагою питання, що в сучасних реаліях потребують законодавчого врегулювання.

Так, на сьогоднішній день більшості підприємствам галузі затверджені одноставкові тарифи на теплову енергію та централізоване опалення, гаряче водопостачання.

Одноставкові тарифі виключають можливість підприємствам проводити нарахування в міжопалювальний період, що в свою чергу різко знижує надходження грошових коштів після закінчення опалювального періоду. При цьому, саме в міжопалювальний період підприємства здійснюють профілактичні, капітальні та поточні ремонтні роботи для підготовки до опалювального періоду, що тягне за собою придбання матеріалів, заміну мереж, обладнання тощо. Відтак підприємства в повній мірі здійснюють свою діяльність, а тому зобов’язані також проводити виплату заробітної плати, сплату податків, тощо.

Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. № 869, передбачена можливість встановлення двоставкових тарифів, однак підприємства ТКЕ не можуть його отримати через неможливість виконання окремих вимог національного регулятора, зокрема щодо надання розрахунків фактичних навантажень житлових будинків. Враховуючи, що житлові будинки є власністю окремої територіальної громади та знаходяться на балансі у житлових організацій, територіальні громади повинні самостійно здійснити розрахунки таких навантажень та подавати їх до теплопостачальних підприємств.

  1. На виконання державної політики щодо економії паливно-енергетичних ресурсів більшість підприємств теплоенергетики при виробництві теплової енергії переходять на альтернативні види палива.

Однак, підприємства зіткнулися з тим, що при використанні навіть незначної кількості котелень, що працюють на альтернативному паливі, підприємство вимушено: отримувати окрему ліцензію; затверджувати окремі тарифи; здавати окрему звітність.

В зв’язку з цим, виникла гостра необхідність переглянути нормативно-правову базу, що регулює діяльність у сфері виробництва теплової енергії з використанням альтернативних видів палива, зокрема розглянути можливість передачі функцій з ліцензування та встановлення тарифів на теплову енергію з використанням нетрадиційних видів палива місцевим органам влади.

З вищенаведеного зрозуміло, що на сьогодні тепловики України мають ряд невирішених важливих проблем, з якими Асоціація та підприємства ТКЕ неодноразово зверталися по допомогу до Уряду, Вас особисто, однак відповідей на зазначені питання так і не отримано.

Крім того, на тлі проблем, з якими кожного дня стикаються підприємства ТКЕ, в засобах масової інформації із уст високопосадовців, членів Уряду поширюються неправдиві звинувачення в адрес теплопостачальних підприємств з приводу нераціонального та неефективного використання природного газу при виробництві теплової енергії населенню та іншим споживачам.

Доводимо до Вашого відому, що керівники підприємств ТКЕ разом з трудовими колективами проводять постійну роботу зі зменшення споживання природного газу та регулювання споживання теплової енергії і не мають впливу на дату початку та закінчення опалювального сезону, тому що це є повноваженнями органів місцевого самоврядування. Відтак, заявляти на всю Україну про зацікавленість тепловиків у виставленні якомога вищих рахунків мешканцям є неправдивим і створює негативне відношення до теплопостачальних підприємств та зменшує рівень розрахунків за спожиту теплоенергію.

З метою захисту прав працівників підприємств ТКЕ, які заслуговують на повагу до своєї щоденної самовідданої праці, є громадянами України і мають право отримувати вчасно заробітну плату, а також недопущення техногенних катастроф в зимовий період, що можуть стати загрозою життю та здоров’ю населення і причиною некерованих соціальних процесів, наполягаємо на невідкладному вирішенні таких питань:

  1. Скасувати запроваджені Законом України № 1198 норми щодо обов’язкового використання теплопостачальними підприємствами спецрахунків для розрахунку споживачів за теплову енергію шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про теплопостачання».
  2. До виконання п.1 НКРЕКП при визначенні нормативу розподілу коштів обов’язково передбачити відрахування підприємствам ТКЕ коштів на виплату заробітної плати, податків, проведення ремонтних та аварійно-відновлювальних робіт, оплати електроенергії, коштів на повернення кредитів отриманих від міжнародних фінансових структур та відсотків за користування ними.
  3. Терміново розглянути питання щодо списання з підприємств ТКЕ усіх сум штрафів та пені, інфляційних нарахувань та відсотків річних, які нараховані їм і зарахувати вже сплачені суми зазначених фінансових санкцій НАК «Нафтогаз України» станом на 01.11.2015 р. в погашені заборгованості за спожитий природний газ та прийняти законопроект № 2706.
  4. Рекомендувати НКРЕКП терміново (до 01.01.2016) встановити підприємствам ТКЕ економічно обґрунтовані тарифи на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, або передбачити в Державному бюджеті на 2016 рік кошти на компенсацію різниці в тарифах.
  5. Внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 в частині відшкодування підприємствам, що надають житлово-комунальні послуги, в частині компенсації регуляторних розривів, а також спростити процедуру розрахунку та встановлення двоставкових тарифів.
  6. При внесенні змін до Податкового Кодексу України передбачити норми щодо:
    • можливості підприємств ТКЕ формувати податковий кредит на загальних підставах за правилом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу при збереженні касового методу визначення податкових зобов’язань ПДВ;
    • звільнення від адміністративної відповідальності та фінансових санкцій підприємства ТКЕ через вимушені порушення встановлених термінів реєстрації податкових накладних (технічний збій системи, недоступність, порушення роботу серверу ДФС тощо);
    • запровадження для всіх платників податків, в т.ч. і для тих, хто працює за касовим методом, однакових термінів, протягом яких платники податків мають право на включення суми ПДВ до податкового кредиту;
    • зменшення ліміту ПДВ по «формулі» у зв’язку із заявленням платником податку суми бюджетного відшкодування ПДВ, виключно після отримання платником цих коштів з бюджету, а не у момент декларування;
    • відміни авансового внеску на прибуток підприємств, що надають житлово- комунальні послуги.
  7. Внести зміни до Закону України “Про судовий збір” щодо зменшення ставки судового збору для підприємств, що надають житлово-комунальні послуги при зверненні до суду із стягнення заборгованості за надані послуги та зменшити розмір виконавчого збору до рівня 0,1 % від суми боргу.
  8. Прийняти законопроект № 3047, який передбачає передачу повноважень щодо ліцензування та встановлення тарифів на виробництво теплової енергії з альтернативних видів палива органам місцевого самоврядування.

У разі невиконання зазначених вимог, колективи підприємств вважатимуть, що Уряд планомірно веде політику геноциду до колективів теплокомуненерго, хоче довести теплопостачальні підприємства до банкрутства, зниження їх ринкової вартості з метою подальшої приватизації, тому трудові колективи теплопостачальних підприємств будуть вимушені вдатися до акцій протесту на захист соціально-економічних прав працівників.

Від імені керівників підприємств комунальної теплоенергетики:

Президент Асоціації

“Укртеплокомуненерго”  

Блащук А.А.         signatureРозпізнано за допомогою FineReader

Дивіться також оригінал документа: