Показаний одним із центральних каналів минулого тижня сюжет про платіжки величиною від 4800 до 6400 гривень, які отримали кияни за спожите в грудні тепло, викликав широкий резонанс. Хоча в Рівному до таких захмарних сум не дійшло, мешканці міста продовжують жваво обговорювати тему тарифів на опалення. Скільки ж рівняни платять за тепло і чи існує перспектива зменшення тарифів? Із цими запитаннями журналіст «7 днів» звернувся до директора ТОВ «Рівнетеплоенерго» Степана КОРОПЕЦЬКОГО.

— Степане Матфейовичу, торік в інтерв’ю нашій газеті ви розповідали, що Рівнетеплоенерго зверталося до НКРЕКП щодо перегляду чинних тарифів? Чим усе це завершилося. Чи перевірив уже національний регулятор ваші розрахунки?

— Так, справді, на виконання постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг наше підприємство подавало та погоджувало розрахунки на встановлення нового тарифу на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання. Однак через об’єктивні причини, у тому числі зосередженість фахівців НКРЕКП на більш важливих питаннях, які потребували термінового вирішення, завершити цю роботу в 2016 році не вдалося. А тому відповідно до умов зазначеної вище постанови щодо «застосування базового періоду» підприємство відновлює роботу зі здійснення розрахунків для встановлення тарифу на теплову енергію з лютого 2017 року. Тобто відразу після закриття фактичних показників за 2016 рік, який автоматично стає базовим періодом.

Важливим у перенесенні розрахунків на 2017 рік є і той факт, що за рахунок встановлення засобів обліку теплової енергії на вводах у багатоквартирні будинки споживачі більш раціонально використовують теплову енергію, а відтак, суттєво зменшилася її реалізація. Динаміка виглядає наступним чином (Гкал):

— Економія споживання – річ хороша. Але чи можна розраховувати на зменшення тарифів і взагалі чи воно реальне?

Обіцяти коли і якими будуть тарифи у нашій державі, де не можна передбачити, що буде завтра,– дуже невдячна справа. До того ж, реальність оптимізму не додає. Судіть самі по таких фактах: з липня 2016 року (моменту встановлення НКРЕКП чинних тарифів для населення) і дотепер відбулися суттєві зміни в ціні на енергоносії та інші елементи витрат, які не враховані в діючому тарифі:
• активна електроенергія з 2,187 гривні за 1 кВт/год в липні 2016 року зросла до 2,4348 гривні в січні 2017 р. (з ПДВ), тобто ціна підвищилася на 11%;
• водопостачання з 6,60 грн за кубометр у липні 2016-го зросла до 7,584 гривні в січні 2017 року (з ПДВ), тобто на 15%;
• водовідведення за цей час з 5,712 гривні за кубометр подорожчало до 5,796 гривні (з ПДВ), тобто на 1,5%;
• відбулося зростання розміру мінімальної заробітної плати з 1450 гривень у липні 2016 року до 1600 в грудні 2016 року, тобто на 10,3%. Зважте на те, що з 1 січня мінімалка становить уже 3200 гривень;
• не менш суттєво, що згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2017 рік» скасовано мораторій на індексацію орендної плати з січня 2017 року, тож відповідно збільшується орендна плата землі.

Відтак, прогнозовані на 2017 рік втрати підприємства лише за зазначеними вище показниками складуть орієнтовно 5,6 мільйона гривень. До речі, втрати підприємства від зростання ціни на природний газ для виробництва теплової енергії для категорії «бюджетні установи, організації та інші споживачі» за жовтень-грудень 2016 року склали 7,5 мільйона гривень.

Погодьтеся, що за таких умов, коли усе постійно дорожчає, коли підприємство має такі значні втрати, і крім того несе багатомільйонний борговий тягар своїх попередників, говорити про зменшення тарифів можуть лише популісти. Повірте, що колектив Рівнетеплоенерго докладає всіх зусиль, аби стримувати їх зростання. І я думаю, що ті рівняни, які зважено підходять до сприйняття інформації і оцінки реального стану справ у країні й місті, це чудово розуміють.

— Як допомагають рівнянам встановлені в їхніх будинках теплові лічильники?

— Досягнення нашого підприємства – практично виконана інвестиційна програма в частині встановлення будинкових лічильників. У лютому майже весь житловий фонд Рівного, окрім тих будинків, де немає технічної можливості це зробити, буде облаштовано приладами обліку.

Оснащеність засобами обліку теплової енергії в місті на рівні 96% суттєво вплинула на зменшення плати за надані послуги з теплопостачання мешканцями міста. Щоб не бути голослівним, наведу конкретні приклади. З урахуванням вимог постанови Кабміну від 30.11.2016, № 865 торік у грудні ми провели перерахунки споживачам, які не мали лічильників тепла. Зокрема, за основу бралися середньозважені для Рівного показники споживання теплової енергії поточного розрахункового періоду (жовтень, листопад, грудень 2016 року), виставлені споживачам згідно з показниками будинкових засобів обліку теплової енергії, які перебувають на абонентському обліку Рівнетеплоенерго. Тож маємо такі цифри (з урахуванням ПДВ):

• жовтень 2016 року (11.10-31.10.2016) – 11,928 грн/кв. м;
• листопад 2016 року – 21,147 грн/кв. м;
• грудень 2016 року – 27,602 грн/кв. м.

Нам постійно закидають, що Рівнетеплоенерго має «непідйомний» і чи не найвищий в Україні тариф на опалення – 34,78 гривні за квадратний метр. Однак за таким тарифом, як бачите, ми не проводимо нарахування жодному споживачеві. Цифри говорять самі за себе – «реальні тарифи» значно менші.

Аналізуючи їх, можна зробити висновок, що оснащення житлового фонду лічильниками дозволяє рівнянам більш раціонально підходити до споживання теплової енергії і платити за тепло майже вдвічі менше, ніж це було б без лічильників. А найголовніше те, що споживачі розраховуються за фактично спожите тепло.

Наша довідка

Редакція «7 днів» поцікавилася, скільки фактично платять за послуги централізованого опалення мешканці сусідніх із Рівним обласних центрів. Пропонуємо порівняльну таблицю, яка містить цікаву інформацію для роздумів.
(Ціна в грн з ПДВ за 1 кв. м опалювальної площі) 

Джерело: Сім днів