На сьогоднішній день це питання хвилює багатьох людей. Адже ситуація непроста. З одного боку, ми маємо «ринкові» тарифи на комунальні послуги. Чому слово «ринкові» в лапках? Та дуже просто. В Україні за двадцять п’ять років не склався ринок комунальних послуг і цін на газ та електроенергію.
Фактично, ми маємо систему централізованого визначення тарифів на послуги ЖКГ та обсягів й вартості того ж газу, вугілля та електроенергії. За таких умов логічно було б спочатку створити той самий ринок, а вже потім приводити тарифи на комунальні послуги до ринкового рівня. Принаймні тоді б шахтарі дороги не перекривали, а споживачі мали б можливість вибрати з якою компанією укладати угоду на ту чи іншу комунальну послугу. Однак, це лише теорія. До сумної української реальності вона не має жодного відношення. А таке «відношення» має зима, яка насувається все ближче.
Наскільки готове до початку опалювального сезону підприємство «Рівнетеплоенерго» автор Володимир Конєв (на фото справа) вирішив дізнатися у його директора – Степана Мафтейовича Коропецького. Домовився про інтерв’ю, приїхав до офісу «Рівнетеплоенерго». Директора довелося трохи почекати, проте автор залишився задоволеним цим очікуванням. Річ у тім, що офіси всіх наших великих комунальних підприємств виглядають приблизно однаково. Це коридорного типу трьох- або чотирьохповерхова будівля із заднім двором, який використовується для господарських цілей, а перед входом знаходиться парковка. Тобто, доволі буденна картина. Однак перед входом у будівлю «Рівнетеплоенерго» розташований справжній сад із квітами, лавочками та навіть невеличким декоративним басейном. Прогулятися по цьому саду – одне задоволення. Тому перше питання до пана Коропецького було саме про цей куточок:
– а скільки ж коштує така краса?
– Чесно? Ніскільки. Троянди та інші квіти я привіз сам, а решту зробили наші працівники у вільний від роботи час. Я вважаю, що наш офіс повинен бути гарним. Та й люди краще працюють, коли їх оточує краса.
– Степане Мафтейовичу, що сьогодні обслуговує ваше підприємство?
– Ми постачаємо тепло та гарячу воду в 839 житлових будинки, 7 лікарень, 21 медичний заклад, 33 дитячі садочки, 71 навчальний заклад.
– Можна сказати, що вашими клієнтами є практично весь обласний центр?
– Не зовсім так. Є такі установи та підприємства, які збудували власні котельні. Для прикладу можна навести наш НУВГП. Також ми не обслуговуємо значну частину приватного сектору обласного центру.
– Як ви ставитеся до тих підприємств, що встановлюють власні котельні?
– Вважаю, що це їх право. Однак, на мою думку, від’єднання від централізованої теплової мережі має і свої мінуси. У випадку аварії ці підприємства та установи опиняться без тепла, адже дублюючих потужностей в них просто нема. Так що результат такої «економії» може бути доволі сумним…
– Скажіть, а якими потужностями оперує «Рівнетеплоенерго»?
– У нас на обслуговуванні є 34 котельні, 76 центральних теплових пунктів і 48 індивідуальних теплових пунктів. Загальна протяжність теплових мереж обласного центру становить 203,24 кілометри. Загальна встановлена потужність теплогенеруючого обладнання котелень складає майже 747 гігакалорій на годину. Це все господарство обслуговує 701 людина. Під час опалювального сезону ми додатково набираємо приблизно 150 працівників.
– Як Ви вважаєте, чи можна зменшити вартість тепла для населення?
– Це серйозне питання. Загальна складова природного газу в собівартості на теплову енергію для населення (з урахуванням власних ТЕЦ та КГУ) становить 82%. Тобто, чим дешевше газ, тим менша вартість однієї гігакалорії. На вартість газу ми жодного впливу не маємо. Однак газ – це лише частина проблеми. Звичайно, можна було б частину котелень перевести на тверде паливо і таким чином, можливо, зменшити тариф. Проте переведення великих квартальних котелень на тверде паливо потребує значних інвестицій. Така реконструкція котелень, більшість з яких були збудовані років сорок тому, коштує десятки, якщо не сотні, мільйонів. У нинішніх умовах саме міські ради інших обласних центрів беруть на себе витрати на реконструкцію. Наприклад, Івано-Франківськ нещодавно взяв позику в Європейського банку реконструкції та розвитку на 11 мільйонів євро. Так, за такі кошти можна суттєво оновити основні фонди теплопостачального підприємства. До речі, ми щороку платимо в міський бюджет більше чотирнадцяти мільйонів гривень орендної плати.
Окрім того, є ще й інша проблема – це так звані «гроші пільговиків», які ми не можемо отримати «в живу». У минулий опалювальний період 51% споживачів скористалися субсидіями. Кошти, які держава платить за громадян, що мають пільги та субсидії, ми можемо використовувати лише на взаємозаліки. Та навіть і така схема працює з перебоями. Так, на сьогоднішній день держава винна нам тридцять два мільйони гривень…
– Степане Мафтейовичу, наскільки «Рівнетеплоенерго» готове до опалювального сезону?
– Практично на 80% ми готові до початку опалювального сезону. Це нормальний стан для серпня. Уже замінили більше трьох кілометрів труб. Хай там що, але ми виконуємо свою роботу.
Джерело: Газета “Рівне-Ракурс“